Як люблю я зранку
з тобой прокидатись,
в мареві світанку
палко цілуватись.
Промінь сонця лагідний
ковзне по обличчю.
Дивитися жадібно
моє серце кличе.
Гладити волосся,
обіймати ніжно,
щоб все відбулося,
як мріяли грішно.
Посмішкою дивною
ти мене зустрінеш.
- Милий, мій, єдиний, -
словами зігрієш.
Рукою торкнешся
моєї долоні.
- Будеш, - засмієшся, -
у мене в полоні.
- Я не відмовляюсь,
люба моя, рідна,
до тебе схиляюсь
цілком добровільно.
Нехай щастя наше
не мине з роками.
І всі миті кращі
залишаться з нами.