Моїй племінниці Бурсовій Валерії та всім дітям Донбасу, для яких
сьогодні навчальний рік не розпочався
- А я сьогодні не пішов до школи,
Хоч так чекав я на свій перший клас,
На першу вчительку та перший дзвоник,
На свято, що завжди було у нас.
Я чепурився і складав портфеля,
Я вкотре свою форму приміряв,
Я був серйозним, змія вже не клеїв.
Що свято може не відбутися, не знав.
- І я сьогодні не пішла до школи...
Так мріяла про випускний свій клас,
Про сукню та про туфлі на підборах,
Які красиві в класі всі у нас!
Я місяць готувалася до школи,
Переглядала фото всіх років,
Молила Бога, може, як ніколи:
"Хай будуть мир й дитинство в малюків!"
- А я сьогодні все ж прийшла до школи
В очікуванні на моїх птахів:
Рудих, русявих і білоголових,
Чорнявих гомінливих дітлахів...
У спорожнілих класах пустка дика -
Такого вересня ще не було:
Порожньо й тихо. Тихо-тихо-тихо
Недовго. Бахнуло десь! Загуло!..
МИ МАЄМО СПОКУТУВАТЬ ПРОВИНУ,
КОЛИ ВОГОНЬ ВІЙНИ ОБПАЛЮЄ ДИТИНУ!!!
Донецьк, 1 вересня 2014р.