(Переспів "Першого вересня" Ігоря Міхальова)
День розпочавсь як сон на голубій веранді,
Дитяча маячня, де хочеться літать,
Як сонце крізь траву, як ніжнеє гліссандо,
Цю пісеньку без слів щасливі муркотять.
День був... як новий дім, фарбований в блакитне.
Та з вільним подихом сумне передчуття:
Година пролетить схвильованою миттю,
Ніхто не пожалкує для неї забуття.
Але ж єдиний день. Напевне, він прекрасний!
І поки ще ти тут – улюблене дитя.
Знов прийде вересень, зазолотіє ясень,
Попереду ж диплом із темою «Життя».