Бог же, багатий на милосердя…
Ефесян 2:4
Згасає день, за обрій сонце лине,
В дворі лунає галас дітлахів.
І хмароньки по небу тихо плинуть,
А простір кличе в височінь птахів.
Життя вирує навкруги спокійне,
Не віриться, що поряд йде війна…
І відчуття якесь у серці дивне,
Мабуть, як уві сні – я не одна.
Молитва моя, Господи, до Тебе,
Поглянь на ці страждання у краю.
Нехай почує стогін людський Небо,
Молитви ж як стіна за люд встають.
Благослови, мій Боже, Україну!
Благослови усіх хто в ній тут є!
І в цю спіткавшу нас лиху годину
Хай милосердя явиться Твоє!