Палаючий антифр1з

Мария Димаровская
Боженько, хто я така?
Я навіщо? Нащо?
На стриману радість?
На нездоланне горе?

На усамітнену старість?
На мінне поле?
На не переплите море,
дирявий плащ?

На не_розрив шаблону,
РозтИн системи,
На перекАти поля,
На пух кульбабок?

На волелюбних брехливих
обридлих шавок
На непідкорені досі межі й кордони?

Виграла перегони - найперший равлик.
Виграла в лотереї джекпот із смутку
Розтин з помилкою стався.
Не ставить залік
Товстий нестерпний хижий
Знавець опудел

Після дослідження скривдженно посміхався.
- В морзі поцупили синє розлоге тіло.
Ця несенітниця навіть не мала статись.
Тіло не знало сенсу, дороги, віри.

Тіло втекло. Та розчАвилось об пороги
Більш не ревучого, скоренного Дніпра.
Сніг вимагав в любителів зим тривоги
мовчазно зняти нестерпного джемпера.

Зимно, неспокій шириться вздвож, по тілу
І опускається з верху у самий низ.
Боженько, що там здалеку страшно світиться?
Місячно сяйво? палаючий антифріз?

Молотова коктейль у скляній, з під пива?
потяг, що мчить поламанной колією?
З неба б є в груди смутна та мінлива злива,
кров ю запачкавши лінію обрієву.