Віддушина в байдужім світі,
Який мені, а я йому, не раді.
Всім все, крім себе, до лампади.
Хотіти не одне і те ж, що вміти.
Надіючись воскреснути, вмирати
Комусь не страшно, а вбивати
Інших хто кому дозволив?
Заради справедливості і волі?
А в кого воля справедливіша?
Нав’язувати нам з усіх боків доволі!
Ми без порадників куди інтимніше
Домовимось і порозуміємся.
Жаль, не буває так, як мріється.
А мріється мені про тебе.
У іншого про іншу мріяти потреба,
Чогось жадати і чогось воліти.
Мені лиш ти віддушина в байдужім світі.