Не всі у «Артеку» бували
Полеглих солдатів сини -
На шахти в Донбас відправляли
Або і в тюрму без вини.
Я часто в дитинство вертаю,
Де танками стогнуть степи.
Дорогами батька шукаю,
Де димом зависли фронти.
Вогонь із «катюш» як розплата,
Як грім - переможне «Ура!».
Та з фронту в тюрму взяли тата.
А мамі - знов чорна пора.
Без батька так важко орати
Од сліз посивілі поля -
Без вигід, без пільг, без оплати -
Платила за труд лиш земля.
Не плюйте, лихі, на долоні.
Мозоль - тільки в чесних руках.
Це наші сини на кордонах,
А ваші - стоять у ларках.