Поле - наче виткане килимами.
Вишиванка-стежечка йде до мами.
Коло хати стомлена жде матуся.
Я до мами рідної пригорнуся.
Розкажи, матусенько, як живеш ти.
Чи свою вишиванку бережеш ти?
«Я свою вишиванку вишиваю.
Вас додому, дітоньки, виглядаю.
Як немає довго вас - я марнію.
Вишиваю серденьком я надію.
І нитками вишию, і сльозами.
Мені свято, дітоньки, тільки з вами».
Мамо, рідна матінко, не журися.
Радістю щасливою засвітися.
Всі шляхи і стежечки між садами
Вишитою долею йдуть до мами.