Часом від часу темно буває –
Може то сонце за хмари «сідає»?
Кожної ночі тьма настає –
Сонце нам світло своє не дає?
Взимку буває холодно дуже –
Пташечка здохла, замерзла калюжа –
Сонце гаряче землю не гріє –
Лютий мороз подолати не сміє?
Хтось в темноті заблукав, утомився,
Рани зазнав, в яму впав – провалився.
Краще не лізти у хащі колючі –
Де темнота, там, де трупи вонючі.
Там, де мороз – чоловік замерзає –
Вдосталь Ісуса любові не має.
Тому, що він відвернувся від Бога –
В серці мороз, темнота і тривога.
Бог, як те сонце Любов’ю палає.
Бог завжди світить, лиця не ховає.
Бог від людей ні на мить не відходить.
Бог зігріває, на світло виводить.
Хто ж відвертається – Бог? Може сонце
Землю не гріє, не світить в віконце?
Може то ти відвернув свою «морду»,
Та звинувачуєш Бога природу.