Не так щоб визоріло, але іскри є
На сіро синім, а не чорнім фоні.
Цікаво, що на завтра долі здасть круп'є?
Хто в очі гляне, хто подасть долоню?
А тому, «хто», цікаво, чи байдуже?
Чи це можливо знати наперед?
Он з прохолодним вітром крони дружать,
Але, буває, він для них не мед,
Буває, що ламає. Так і доля,
Сьогодні добра, завтра вже лиха.
Здавалося б, що маєш власну волю,
А в відповідь - розмріявся, ага!