Вольный перевод
стихотворения Лины Костенко
«Музики»*
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_56.html
Со свадьбы музыканты шли пешком.
Цимбалы, бубен и скрипач.
Вот мостик узкий над ручьём!
С какой ноги на мост ступать?
Тут как ни ступишь, мимо попадёшь.
Потом цимбалы, скрипку не найдёшь.
Шевелится мосточек в две доски.
— Не бойтесь, куманьки, то ж пустяки!
Соседей и семью зовите,
Ведь мы на полпути, глядите!
Но в бубен без оглядки бьём,
Затем что в страхе пробираемся ползком.
____________________________________________
*Лiна Костенко
«Музики»
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_56.html
шли музики із весілля.
Цимбали, бубон і скрипаль.
Місток вузенький над потічком!
З якої тут ступить ноги?
Тут як не ступиш, то не втрапиш.
Іще цимбали й скрипку втратиш.
Двигтить місточок у дві дошки.
— Не бійтесь, куме, іще трошки!
Гукніть сусідам і родині,
що ми уже посередині!
Та вдарте в бубон з тої прикрості.
Де страшно так, то тра навприсядки.