Ганна Осадко.
КОСА.
Глеб Ходорковский(перевод).
Иду в Сельпо за молоком
Босонжками в июльских асфальтах вязну,
ОбъезднАя пропахла дымом грузовиков,
уставшие дальнобойщики,как муравьи,
А сами муравьи - вон, под ногами -
бегут по своим муравьиным делам...
Раз!
Я на неё наступила(муравьи-трудяги - это всегда девчонки)
И ненароком кстати я на неё наступила -
Всё, прибежали, малышка...
И забирая молоко
я думаю - как этО, собственно, происходит -
то ли сама муравьишку я эту грохнула,
то ли Божья нога была вместо моей.
Ибо я верю: мы все одинаково цЕнны для мира,
и муравей нередко полезнее, чем человек...
Меняются только масштабы -
когда
наши военные самолёты, подбитые падают,
падают с пока ещё мирного неба,
пылая, падают -
такие же незаметные и неважные для кого-то -
(истории, времени,космоса, людей из другого района -
нужное подчеркнуть),
как и последний полёт птенца-воробьишки.
Меняются только привязки -
всегда своя рубашка ближе к телу,
Смерть - только строчка в новостях, пока воюют другие,
и она, эта Смерть,словно коса Бредбери
косит и косит на необозримых полях мира
колосок к колоску -
вжик-вжик-вжик,
колосок к колоску -
птенца, муравья,сумасшедшее это лето
вместе с сотнями-сотнями-сотнями
небесными,
даже здесь на земле -
небесными.
* * *
Коса
Ганна Осадко
Йду в Сільпо за молоком,
Босоніжками у липневих асфальтах грузну,
Об'їзна пахне димом вантажівок,
Далекобійники втомлені, як мурахи,
А самі мурахи – он, під ногами –
Біжать у своїх мурашиних справах –
Раз! –
Наступаю на неї (мурахи-трудяги – завжди дівчата),
Ненароком, до речі, отак наступаю –
Все, прибігли, маленька...
І заким вибираю молоко,
Мудрую – як це, власне, трапляється –
Чи то я самотужки мурашку грохнула,
Чи то Божа нога замість моєї стала,
Бо вірю, що всі ми однаково цінні для світу,
І мурашка нерідко корисніша за людину...
Змінюються тільки масштаби –
Наші воєнні літаки, що падають підбиті,
Що падають з мирного іще неба,
Що падають, палаючи –
Такі ж непомітні та неважливі для когось
(часу, історії, космосу, мешканців іншого регіону, потрібне підкреслити),
Як і останній політ злетка горобчика.
Змінюються тільки прив'язки –
Своя сорочка ближче до тіла,
Доки воюють інші, смерть – тільки стрічка в новинах,
І вона, та смерть, буцім коса Бредбері,
Косить і косить на неозорих полях світу –
Колосочок до колосочка –
Вжить-вжить-вжить,
Колосочок до колосочка -
Мурашку, злетка, літо оце звар'ятоване
Із сотнями_сотнями_сотнями
Небесними
Навіть на землі –
Небесними.
© Copyright: Ганна Осадко, 2014
Свидетельство о публикации №114071707713