Щоб не було...

 

Ночі зоряний всесвіт
сни дарує мені,
покохав, наче жебрав
я тебе у в вві сні.
В кружині снів летючих,
ніби ждала ти теж –
вибух в серці відбувся
й вітер віє, жене…
У безумнім пориві
не осліп, я прозрів!
Волю ж втратив зрадливу,
тай навіки схмелів,
не дивуюся більше,
невблаганно молюсь
за закоханих інших,
щоб не було їм мук…