Так було красиво над Дніпром колись,
зірочки світили, по небу розбрелись,
я вінок сплітала з вогневих квітів,
маки з волошкАми, полИном перевів…
Тебе чекала, любий, вірила - прийдеш?
Свое кохання в серці до мене принесеш?
Шептала хвиля легким шурхотом в пісок ,
який в дівчини ніжний, тремтячий голосок.