Палахкотіли пелюстки вогняної квітки,
Малюючи в темряві танець Вогню.
Злітали у небо крильми лебідки,
Палили собою тривогу мою.
Споконвічно існує цей танець природи.
Я ж - лиш прийдешня гостя на час.
Погасне вогонь, залишиться попіл холодний...
Колись так не стане в природі і нас.