Знову в кімнатах виключать світло.
А ти насолоджуйся вітром з вікна.
Наздоганяй себе, якщо встигнеш
прихопи собою ще трохи тепла.
Як бачиш, сьогодні віє прохолодою,
зі сходу, із півдня птиці ранами летять.
Шукають захисток над чистою водою,
тепер ти їх свободу і долю оберігай.
А чуєш, ніби далеко за горизонтом,
шепіт кровавий зі сонцем встає.
А чуєш, кажуть він ніби за нами,
руками-гарматами твоє забере.
Так здається цього зовсім не станеться,
тінь лягає тільки на тому кінці життя…
Твоє все з тобою і так зостанеться,
тільки в екранах знову Та Сама війна.
Узурпатори і навіжені знов прокидаються,
день і ніч приказами з тронів своїх
налягають підлістю і жагою до влади,
жагою до крові, і не має людей серед них.
Ти чуєш? Ось знову, яскравими барвами
вмивається небо, а знаєш чому?
Десятки і тисячі, живуть, відвертаються
все від страху, що відбувається на тій стороні…
А чуєш, сьогодні знову зірвались останні,
птиці все пролітають, бо тобі не до них,
ти хоча б пригорни їх теплом на прощання,
адже тільки Бог знає,міг би ти бути на місці їх.
Чуєш? Твоє серце так гучно ще ніколи,
на повні груди за свободу всього життя,
все починається з тебе, в цьому вся сила,
коли зникає в молитвах і в бою та сама війна.