А я навіть думки не маю,
Що робити с тобою.
Тримати, кричати «кохаю»,
просити лишитись, мольбою?
Чи відпустити, дозволити жити
На прощання сильно обійняти
і самій життєві вершини корити
бо не можна людей тримати?
Чи то показати стежку якою,
буде скоріше мене покинути.
Просто сказати «дякую»
і самій від тебе відлинути?
А може, насправді, краще
зникнути тихо і безслівно?
Ми – це тільки діло пропаще,
більш не існуємо, все-рівно