Розтерзана. Знесилена. Скалiчена
Постала ти перед всiм свiтом.
Своїм вбранням жебрацьким явно знiчена
I безнадiєю сповита.
Ти ж донедавна житницею звалася,
Була економiчно сильна.
Як яблуко смаку, сил набиралася,
Великої сем"ї дитина.
Все муляло тобi назватись панною,
Сестер-братiв мерщiй позбутись.
Для Заходу лишилась ти незваною,
Про Схiд не хочеш навiть чути.
Ось так ти i лишилась в iзоляцiї,
Немов нещасний звiр-пiдранок.
Вироджується українська нацiя -
Гаддя геть тьмарить твiй свiтанок.
Из книги "Мелодiя серця" 2008 год