Земля батькiв

Вера Павловна Хвостик
Розрiсся кущ бузку окрай дороги.
На той бузок заплiвся дикий хмель.
А над колодязем прадавнiй одноногий
Шанобливо схилився журавель.

Давно пiвнi в селi тiм не спiвають -
Старi пiшли у кращi вже свiти,
А молодь дужа по Європi все гасає
В надiї щастя-доленьку знайти.

Земля батькiв їм мачухою стала -
Нi дiток, нi себе прогодувати.
Ми незалежнi, та цього так мало,
Щоб по-хозяйськи господарювати.

Ми люд тямущий. То ж навчи нас, Боже,
Як вiдродить країну iз руїн?!
- Здоровий предкiв дух вам допоможе -
Пiдiйметесь невдовзi iз колiн!

из книги "Мелодiя серця" 2008 год