Є сходинки лише до неба,
А в небі брама золота,
Щоб увійти донести треба
Життєвого свого хреста.
На кожного Бог покладає
Тягар земних випробувань.
І тільки Він єдиний знає
Чому є місце для страждань.
У них ми множимо довіру –
Бо все на добре Бог дає.
Випробування мають міру,
Щоб нам пройти усе що є.
І ось, коли відчинять браму,
І ми зустрінемо Христа –
Не пожалкуємо ні грама,
Що довелось нести хреста.
Що сльози часто капотіли –
Збиралася ціла ріка;
Від болю серце так німіло,
Дісталась доля нелегка.
Але в вогні згорає гірше
І золото вже, як сльоза
Яскраво світиться, сильніше –
В нім Божа зібрана краса.
Тому і зараз, в час розлуки,
Коли до неба тільки крок –
Віддайте все в Ісуса руки,
У Нього час для всіх і строк.
Він виправдає сподівання,
До цілі вічной доведе.
Закінчаться земні страждання,
Коли у браму Він введе.
Від Бога все приймати треба,
Щоб у ж житті Він не послав,
Тоді і сходинки до неба
Душа легенько подола.