То образ чарівний - ефіром навіяний сон
А може надривно без шкіри реве саксофон
Скрижалі несуть божество дивовижних зіниць,
Вражають фігури єством наче в партії бліц,
То тіней світіння – феєрія фарб і мигтінь
І переплетіння молитви і тлінних хотінь
Гримасами Вітта плюндрують любові завіт
І ласка пролита чарує її дивосвіт.
Чи вазу митець сотворив дивно сяє кришталь?
Чи фразу розмазав піїт – витікає печаль?...
А може шовкової Суті бентежний порив
Себе перевершив - і збувся космічний прорив?!
Весь світ замутило, а може тебе і мене
Стихія скорила навік - полонивши Вогнем...
На что же похожий пленительный образ ли, сон?..
Быть может, без кожи, с надрывом поёт саксофон?
Скрижали хранят божество удивительных лиц,
Фигуры манят естеством, словно в партии блиц…
Теплеют ли тени – то фэнтэзи красок, и волн,
И переплетений… желаний волнующих сонм,
Что плясками Витта порочат любви волшебство,
И страсть, что излита, меняет её существо…
Изящную ль вазу творит стеклодув из стекла?
Размазал ли фразу пиит – и печаль истекла?..
А, может быть, шёлковой Сути смятенный порыв
Себя превзошёл – и случился вселенский Прорыв?!
Весь мир замутило иль это Стихия Огня
Себя воплотила, чаруя тебя и меня…
Аватар: Сергей Сапожников
Digital Art
© Copyright: Светлана Груздева, 2012
Свидетельство о публикации №112110905991