Я гадала, ми складений пазл
Здавалось, назавжди разом
Ми ж з тобою з одного тiста,
а зараз нам тiсно
в одному мiстi
Ти говорив слова
А потiм їх взяв назад.
Тими губами,якими
колись мене пiдiймав ти вище
усiх небесних свiтил
Потiм ти нищив,
мене опускаючи нижче
Милий, ти знищив
бiльше немає сил
В час коли бiлі стiни
i бiла стеля,
в час коли я на днi
наче в пустелi
в час коли навiть Всевишнiй
про мене забув
де ж ти був?
Не говори...
Я знаю без слiв
Ти знищив усе
восени
Бiльше не треба,
Не дзвони.