Вже й близько осінь на порозі,
Так прохолодой потягло.
Відкласти час ми всі не в змозі,
Ось так завжди в житті було.
А осінь сяйвом золотавим
І щедрим даром пригорта.
На стіл плоди духмяні ставить,
Які збирати час настав.
І кожен рік ми дяку Богу
Складаєм за Його любов,
Що Він із милосердя Свого
Благословив усіх нас знов.