Лиш не запитуй для чого все це,
і не дивись, втікай поки живеш,
адже не витримає серце.
Я знов приходжу, коли зовеш.
Лиш не тримай поки ще стане
твоєї сили відійти.
Лиш не тримай, це все розтане,
порізно будемо ми йти.
І дні шукають ясні ночі,
а згадка лине до небес.
Пустими стануть твої очі,
що всесвіт вкрали мій увесь.
Лиш не запитуй, чому самотньо
до ранку бавлять ліхтарі.
У цій бездомній нашій долі,
заплутались всі наші сни.
Та знаєш, без тебе доля
моя не бачиться мені.
Солоний присмак твого слова,
відлунням пройде по тобі.
Ти не питай за що, для чого,
лиш обійми моє життя.
Не відпускай мне сьогодні,
не відвертайся, я – твоя.