Поглянь в небо син

Надежда Рубан
Поглянь  в  небо  синє .

Поглянь  в  небо  синє  матусю!
Чи  бачиш  мене  там  у  сні?
Я  вже  ні  про  що  не  журюся,
Моє  серце  згоріло  в  вогні.

Поглянь  в  небо  матусю,  як  сонечко  сходить
І  ранкова  спадає  роса,
Я  тут  залишуся,  лелека  тут  бродить,
Де  гаїв  несказанна  краса...

Поглянь  в  небо  рідненька , моя  ти  кохана!
В  хмаринці  усмішка  моя,
Хай  твій  спокій  порушить,  моя  ти  жадана,
Лиш  ранішній  спів  соловя.

Поглянь  в  небо  синє  моя  ти  сестричко!
Не  журися,  не  плач,  не  ридай,
Хай  завжди  буде  радісним  личко,
Обіцяй  ти  мені ,   обіцяй.

В  небо  синє  поглянь  ти  мій  брате,
Ключі  залишаю  тобі,
Від  подвіря,  від  брами,  від  хати,
За  старшого  лишайся  в  сімї.

В  небо  синє  поглянь  моя  доню,
І  радістю  душу  зігрій,
Для  тебе  пророчу  я  долю,
І  мирного  неба  сувій.

В  небо  синє  поглянь  мій  синочку,
Там  лампочки-зорі  вгорі,
Одягай  вишивану  сорочку,
Довго  в  щасті  живи  на  Землі.

В  небо  синє  погляньте  ви  друзі,
Хоч  колись  мене  словом  згадайте,
Як  цвістиме  калина  у  лузі,
Милостиню  за  мене  подайте.

Україно,   для  тебе  старався,
Хотів  кращої  долі  тобі,
Одна  мить  і  життя  обірвалось,
Моє  серце  згоріло  в  вогні.

Всі  згадайте  мене  у  щасливу  хвилину,
Як  упаде  на  землю  осені  лист,
Я  щасливий  від  того,  що  помер  за  Україну,
Що  помер,  як  Герой, - а  не  як  терорист!


Автор:Рубан  Н.П.