Ескiз ранковий

Петр Коваль
Ну й що тепер? Там холодно чи жарко?
Зазвично раннє небо Землю обіймає,
У ньому зір погасли недогарки,
Ще сонце не зійшло, а місяця немає.
І знов ні вітерцю, сорока діймає ворона,
Він їй ліниво іноді відкаркне.
В яку життя гойднутись хоче сторону
Було б цікаво, та не знають й Парки,
Про долю, яку тчуть на мою голову.