В розпізнаних вітром кордонах надії
лишились незаймані ворогом мрії –
події життя…
В розстріляній тиші, в печалі одній
бере душу сумнів німий: минуле-минуло
і завтра не йде…
Від краю до краю пожежі життя,
мить падає в прірву безмежну без слів,
і знову злітає, у Вірі єдиній ми далі йдемо
у сяйво Світів…