Перевод с украинского:
http://www.stihi.ru/2014/05/24/601
«Отплывая, они услышали:
– Где они теперь? Они отдалились!
Это не они!»
/Скела «Плавання Майл-Дуйна/
Они ожидали – но не нас.
Они тоже – пахари холодного моря,
Они так же смотрят взглядом безнадёги
На бесконечную вереницу волн,
Тоже думая, что волны – это горы,
Только солёные, прозрачные и синие.
Они тоже пропитаны запахом рыбы
И мастерят челны, как коляски.
Они закидывали сети в бездну легенд,
Они также ловили рыбу «будущее».
Но они ждут – вечно ожидают,
Зря вглядываясь в ультрамарин:
Людей на челнах – но не нас!
Людей-вестников – но не нас!
Людей-кочевников, но – других!
Мы оставим их – в ожидании,
Собирать слова
В потёртые мешки воспоминаний,
Строить свои хижины
Из тяжёлых каменьев надежды.
Ибо мы не те, мы всегда не те…
Мы только ищем…
Мы только верим и надеемся…
Оставляем за туманом остров Ожидания,
Который больше никто не найдёт…
Людей, к которым больше
Никто не придёт…
Оригинал:
«Відпливаючи , вони почули:
«Де вони тепер? Вони віддалились!
Це не вони!»
(Скела «Плавання Майл-Дуйна»)
Вони очікували – але не нас.
Вони теж – орачі холодного моря,
Вони теж дивляться поглядом безнадії
На нескінченну вервечку хвиль,
Вони теж думали, що хвилі це гори,
Тільки солоні, прозорі та сині,
Вони теж просякнуті запахом риби
І майструють човни, як колиски,
Вони закидали сіті в безодню легенд,
Вони теж ловили рибу «майбутнє».
Але вони чекають – вічно чекають,
Марно вдивляючись в ультрамарин:
Людей на човнах – але не нас!
Людей вісників – але не нас!
Людей-блукальців – але інших!
Ми залишимо їх – в очікуванні,
Збирати слова
В подерті мішки спогадів,
Будувати свої хижі
З важким каменів надії.
Бо ми не ті , ми завжди не ті…
Ми лише шукаємо…
Ми лише віримо і сподіваємось…
Лишаємо за туманом острів Очікування
Який більше ніхто не знайде…
Людей, до яких більше
Ніхто не прийде…
Аватар взяла у Автора
с благодарностью