Життя дається тільки раз
Тобі, мені і кожному.
І запитають потім нас
Смітили ним, чи множили.
Як сонце знає захід свій,
А місяць схід у простір неба –
Так біль знайомий Богу твій,
Який пройти тобі так треба.
Людина родиться на мить,
Коротку мить і в гору лине,
Згорає, поки долетить,
І час для неї швидко плине.
Встигає щось зробити Бог
За ці миттєвості дочасні.
Так добре, якщо з Ним удвох
І розуміння наше вчасне.
В Його руках усе живе,
Усе, що дихає, існує,
Усе земне і світове,
І в нас Він храм Собі будує.
І так солодко, коли з Ним
Ми поряд, силу відчуваємо,
Коли Ісусом лиш одним
Живемо, в Вічність поспішаємо.
Без Нього світла не бува;
Без Нього марні сподівання;
Без Бога чорна є трава
І всі даремні є страждання.
Життя дається тільки раз
І справжнє воно тільки в Бозі,
Який перебуває в нас
І благословля в земній дорозі.