Хтось зміг діждатись надвечір’я.
Знов про природу?
А навіщо? Шліфувати вміння?
Не всі ми знаємо, хто і якого роду,
І не у всіх у землю ту вросло коріння,
В яку закопана і пуповина.
В тім, що твориться, певно є й моя провина.
Але давайте думати, не воювати,
Аби людьми зуміти врешті стати.