А от тепер вже дійсно голубе,
Деінде в нім висить хмаринок вата,
В стрижів сієста, чом не переспати
Жару, у снах зустрінувши тебе?
Не «рози – сльози», а якщо й вони?
Можливо, винен, тільки без вини.
Не хочу говорити більш про війни
Не стану турбувати, будь спокійна.