Макові очі дивляться в небо.
Волошки у полі гойдають росу.
Колосся мов віки схилились, не треба!
Топтани ногами святую красу.
Джерела наповнюють ріки любов"ю.
У маковім полі зростає твій син.
Блукаючи світом шукає він долю.
Вона лиш в країні де спів твій і дзвін.
Лунає по волі той дзвін материнський.
Шукає у полі заблудше дитя.
Ти вирвись із блуду, кайдан тих чужинських.
Калина гукає і ненька свята.
©Надін Буре