В хороброму середньовіччі,
В далекі й сиві ті сторіччя,
За даму, зволив би тебе,
А в лати одягнув себе.
Родинний щит і меч на руки,
Збагнути поєдинка штуки?
Не варто ворога жаліти, –
Один залишиться убитий!
Не зупиняє заклик: "Стій!"
Мій кінь приспішує у бій.
Ми прославляємо ім'я,
Яке дорожче за життя!
Згадаються із синіх снів,
Легенди – міфи давніх слів...
І розмаїття дум-фантазій,
Піде у "ланцюжок катарзій".