Страна стоит в огне, палає та ридає.
Народ прижат к стене та Бога він благає.
Спасти ее от зла, в дітей щоб не стріляли.
Мать разве родила, щоби брати вбивали?
Играет мир в войну, політики та влада,
а люди — за страну. Народи — проти зради.
И стонет тишина від пострілів та смерті.
Предательство, обман — країна вже роздерта.
Не надо нам войны — життя не повернути.
Мы все хотим весны та горе оминути.
Мы все хотим добра, хоч різна наша мова.
Мы — братья из вчера і ними будем знову.
© Зеленоглазая, 2014