I синь ще не змiнила голубiнi

Петр Коваль
Коли на спад дневних йде гама звуків,
Коли тьмяніють барви і зникають тіні,
То знай, що наступає надвечір’я ,
З прожитим днем вступаємо в розлуку.
Ще в вікнах наверху відсвічує проміння
І синь ще не змінила голубіні,
Але пройшов вже день і іншою картина
Очам предстане нашим завтрашнього ранку,
І ми проснемось дещо не такими.
Нехай не буде там стрільби і танків.