Дмитро Креминь. Купальская ночь

Владимир Сорочкин
Пропащая земля!
Купальской ночи яд.
Люблю тебя одну в разлуках наших вечных.
И миллион свечей в глазах твоих горят,
И светится луна, как золотой подсвечник.
Пропащая любовь!
Кровавый отсвет льют
На воду огоньки туманов и пожаров.
Куда венки теперь, качаясь, поплывут,
Куда сны дев придут с невольничьих базаров?
Пропащая пора!
Да не было другой
От гридниц княжьих до
Гаремов и сералей...
Горька твоя любовь!
Достаточно с лихвой
Марий и Марианн из мыльных сериалов.
Как свиток, что сгорел, тебя мой видит взор.
Ты в сердце мне стучишь, как будто прах Клааса...
Меняй же украинский триколор
На беззнамённость папуаса.
Ты в эту ночь ещё сгоришь, как махаон,
Чернобыльскими взятая дождями,
Где хлещут соловьи вишнёвый самогон,
Закусывая майскими хрущами.
Пропащая любовь – такою не была.
Пропащая любовь той ночью на Купалу,
И снова мы идём туда, где тень орла,
Где Сечь уже горит, где грамота пропала...

Перевод с украинского


Дмитро Кремiнь

Купальська ніч

Пропаща ця земля!
Але в купальську ніч
Любитиму тебе, моя прощальна Ладо.
І спалахне в очу мільйон воскових свіч.
І місяць в небесі – як золоте свічадо.
Пропаща ця любов!
Кривава каламуть
Впливає у ріку із голубих туманів.
Куди, куди тепер віночки попливуть,
ї дівич-сни прийдуть з невольничих майданів?
Пропаща ця пора!
Та й інших не було
Від гридниць княжих – до
Гаремів і сералів...
Гірка твоя любов!
Круїзне ремесло
Марій і Маріанн із мильних серіалів.
Я розгорну тебе, мов спалений сувій,
І в серце ти проб'єшся попелом Клааса...
Міняй же український прапор свій
На безпрапор'я папуаса.
Ти в цю купальську ніч згориш, як махаон,
Чорнобильськими вкриєшся дощами,
Де соловейки п'ють вишневий самогон
Й закусюють травневими хрущами.
Пропаща ця любов – такою не була.
Пропаща ця любов на Йвана на Купала,
Коли ми знову йдем під чорну тінь орла,
Де Січ уже горить, де грамота пропала...