Не одинокая, але сама
Прийшла увечері ти до Дніпра
І з джерела водиці попила,
До неба руки простягла.
Сама синочка ти збирала
В далеку західну дорогу
Тоді вже розуміла
Сама зостанешся надовго.
Та щось чекати ті втомилась...
На березі присіла та й умилась.
У Господа терпіння попросила
Тепер хоч дійти до дому буде сила.