Твои волосы – точно свет,
твоё августовское тело
из границ суеты сует
в предрассветный зенит взлетело.
Вербы в дымке сошли во тьму
и колышутся чуть тревожно.
Почему тебе – не пойму –
так безвыходно, так беззвёздно
в том зените, где мы – ничьи...
Для кого ты взметнёшь, как крылья,
в отгоревшей своей ночи
тело, голос, имя – Мария?..
Перевод с украинского
Дмитро Кремiнь
* * *
Августійше волосся твоє,
августійше солодке тіло
із межі суєти суєт
у веселий зеніт злетіло.
Посхилялися верби в журбі,
від журби та від осені, звісно.
Я ж не знаю, чому й тобі
так безвиїзно, так безвісно
в цім зеніті, що тугу жене.
Для чиєї солодкої мрії
в твоїй спаленій ночі живе
тіло, голос і ймення Марії?