Настав той день, той час і той момент,
Коли на пероні стоїть мій поїзд.
Усі почуття вже змиті холодним дощем
І вода тепер тече по венам замість крові.
Ще вчора холодною кавою я заливав печаль,
Чотири стіни були мені кращими друзями.
Серце вже стало твердим, як прозорий кришталь
І не рятує мене навіть музика.
Приїхав поїзд. Годинник показує безкінечність
Реальність вмерла в мені назавжди
Стали безглуздими оті всі речі,
Які я цінними вважав. І справді
настав той день, той час і той момент,
Коли не пероні стоїть мій поїзд,
Реальність тепер вже розбилася вщент,
І поставлена крапка у цій моїй повісті.