Шон Маклех
« Когда судьба шла попятам за нами,
Как сумасшедший с бритвою в руке.» Арсений Тарковский
Мой сосед сошел с ума:
Хочет подпалить квартиру.
Говорит, что и всегда
Он хозяин моего угла,
Изначально и с рожденья мира.
Мой сосед сошел с ума:
Он приводит под подъезд
Наркоманов и бомжей,
Варваров всех мастей,
Чтобы уничтожить жизнь.
Мой сосед сошел с ума.
Это поняли уж все,
В нашем доме кто живёт.
Словно жизнь наоборот,
Где тюрьма, а где сума.
Только «желтый дом» закрыт.
И кого нам в том винить,
От греха подальше.
Ходит он с канистрой нефти,
Сжечь наш дом он норовит.
Мой сосед сошел с ума:
У него идея – мания:
Мою старую квартиру отобрать,
Всех еретиками называть,
Только он – поборник веры.
Мой сосед сошел с ума:
Как бы он – Наполеон,
Император Византийский,
Торквемадо, чемпион,
И диктатор превеликий.
Но известно всем – кто он.
Если не остановить
Эту силу, эту прыть,
То наделает беды,
Несусветной чехарды.
Город в страхе весь дрожит.
Успокоить надо быстро,
Чтоб не бегал здесь с канистрой.
Говорят, укол поможет.
Может, что ещё предложат?
Оригинал:
Коли не щастить з сусiдом
Шон Маклех
«Коли назирці доля йшла за нами,
Як божевільний з бритвою в руці.»
(Арсеній Тарковський)
Мій сусід збожеволів:
Хоче підпалити мою квартиру,
Каже, що саме йому
Споконвіку належала
Моя комірчина і ванна.
Мій сусід збожеволів:
Приводить до під’їзду
Якихось безхатьків та наркоманів
Щоб вони хуліганили
І нищили все, що не можна
Нищити.
Мій сусід збожеволів:
Це зрозуміли всі
Жителі нашого будинку,
Але божевільня зачинена
Та й ніхто б не захотів би
Його туди спровадити
Від гріха подалі,
Бо він ходить з каністрою
Нафти повною
І погрожує
Спалити весь будинок,
Якщо йому не віддадуть
Мою квартиру стареньку.
Мій сусід збожеволів:
У нього манія величі –
Вважає себе Наполеоном
Імператором візантійським
Та поборником віри
(А всіх інших єретиками),
Торквемадою
Та великим диктатором.
Зробіть йому ін’єкцію –
Заспокійливе,
Бо наробить біди несусвітньої,
Що все наше нещасне місто
Ще довго буде
Ліквідовувати…