Внизу багно, а зверху каламуть.
А так хотілося вдихнути волі.
Ні в яке порівняння не ідуть
З душевними прості фізичні болі.
Вони уже наскрізь заполонили.
Увесь в боргах від родів до могили.
Потрощені жаги до волі крила.
Чиїх потреб заради трачу сили?
З одних висот Дніпро і Волга,
Все ж, думаю що, не спроста беруть
Свій виток. Розум втративши, не довго
Пролить у води їх кроваву «жуть».
Відсутній час на розмір і на форму,
Сьогодні важливішою є суть.