Таке густе від пахощів повітря...
Здається, розбіжусь - і полечу
Над білими деревами, що в квітні
Дають краси напитись досхочу.
І, линучи над ніжним білопінням,
Як чайка серед білих бурунів,
Співати пісню Божому творінню,
Щоб край життя наш завжди зеленів.
23.04.2014р.