Я ліплю із пластиліну
Звірів, птиць та їх дітей.
Рибок виліплю маленьких,
Та гарнесеньких людей.
Я ліплю моря, озера,
Гори, скелі та долини.
Я ліплю пекуче сонце,
Та пухнастенькі хмарини.
І задумався я дуже –
Хтож увесь світ сотворив?
Де лася обезяна,
Крокодила хто зліпив?...
Є Творець, і є творіння –
Я скажу вам під кінець,
Що людина – Образ Божий.
Діти – ми, а Він – Отець.
*****