В житті в нас так буває,
Немає інших втіх,
Крім тої, як лунає
Дитячий щирий сміх.
Настав в сільській хатині
Вже вечір, повен чар,
Так добре, як людина
Не йде напитись в бар.
Сумнівна та розвага
Вселяє в серце лінь,
І в душах наших спрага,
Неначе чорна тінь.
Так добре, як удома
Солодкий спокій йде,
Як рідна, чи знайома
Людина в тебе є.
Сміються в хаті діти,
В них справжнє щастя там,
Із ними порадіти
Так хочеться всім нам.
Планету обіймає
П’янка і тиха ніч,
У вікнах догорають
Вогні інтимних свіч.
В нічну оту годину
Я спокій завжди пив,
Щоб з вас в житті стежину
Ніхто не загубив.
Вже смуток в серці тане,
Женемо ми біду,
Усі думки і плани
Приходять до ладу.
У кожен вечір знову
В домашньому затишку
Ведемо ми розмову,
Читаєм гарну книжку.
Думок із серця масу
Прожену про все зле,
Будем ми з плином часу
Немов одне ціле!