Стою стіною за свою вітчизну,
Я згинути за неї не боюсь!
Я сподіваюсь: рано або пізно
Я їй доземно щиро поклонюсь.
Спасибі Вам, кохана Україна,
Що народили ви мене колись.
Для мене завжди в серці ви єдина,
За вас лише і я завжди моливсь.
Полягу я в степу, на полі бою,
Загину в битві, в визвольній війні.
О, ненько рідно! Буду я з тобою,
Бо ти завжди всміхалася мені.
Як козаки колись, так я за тебе лягу,
Піду в вогонь, у пекло, у глибокий рів.
Зроблюся духом — ніжно-білим птахом,
Врятую тебе від злих ворогів!
Спасибі вам, що дали мені жити!
Що народили ви мене колись.
Я обіцяю: буду вічно Вас любити,
Так щиро, як завжди за вас моливсь.