Знову

Ирина Заровная
Нахмарилось.І знову дощ та вітер -
Ховатиму за ними сльози відтепер.
В пітьмі лунатимуть зітхання -
Яке ж безрадісне кохання...

Коли я просто не потрібна...
Хоча я учениця здібна
І у життя я добре вчуся ...
Комусь відкрити душу я боюся.

Кохати - не помічати вад,
Та потонув ти в морі зрад...
Хоча на тебе і марно чекати,
Однак, не можу не кохати.