Хто знає, де будемо ми завтра.
Куди занесе нас життя.
Хто знає, чи помилки варті,
Того, щоб прийшло каяття.
Хто знає, де буде останній твій подих:
На ліжку м'якому, чи десь в куширях.
Хто знає, чека на нас подвиг відважний,
Чи будемо гнити у власних сітках.
Все йде по спіралі - збирається вгору,
Лиш важче і важче пройти рівень гри.
На карту поставлено, більше, ніж можна.
Але ти не можеш назад вже піти.
Нас доля несе по прогресії вгору,
Рахуючи час наш лише від нуля.
Чим далі, тим швидше, час плине рікою.
Тобі обирати, яким стане життя.
(06.04.2014)
Daria Polovynko