Щербатый месяц, как разбитый щит
Над тишиной кладбищенского леса,
И полночь бездыханная молчит
От стужи застывая, как железо.
А в голове тяжёлый гул огней,
За ними – ничего уже не видишь,
И в полумраке рухнувших идей
Чернеет морок выдохом: vae victis!
Печален у бессонницы улов.
Рассвет придёт, свои расставив сети,
Но лишь чернее пламя этих слов
При солнечном, при нестерпимом свете.
Перевод с украинского
Євген Маланюк
* * *
Щербатий місяць, мов розбитий щит.
Над цвинтарем нічного міста.
Пізно.
Ніч нерухомо тишею блищить.
Морозна ніч, заклякла мов залізна.
Лиш в голові важкий вогонь гуде,
Під тягарем – тремтять зомлілі лікті
І в полум'ї нездоланих ідей
Чорніє морок вироком: vae victis!
Безсонна ніч його не подола.
А прийде ранок в сутіні поблідлій
І ще чорніш вогонь тих слів пала
При деннім, при нещаднім світлі.
6 грудня 1924 р.