Лірично і рідною, не знать чому, хочу.
Є друзі в Торонто, а тим, що у СIднеї,
Геть інші сузір’я вдивляються в очі,
А все-таки - друзі, вони мені рідні є.
Вже листя весняне на вітрі тріпоче
І купол небесний усіяний зорями,
Нашіптує ніч щось приємно-пророче.
А ні сьогодення, ні екскурс в історію,
Ні ритми, ні рими, ніякі канони
Мене не цікавлять у дані хвилини.
Долаючи всякі і всі перепони,
Лиш сам буду знать, куди думкою лину.