Нам жити судилося р;зом. Тепер то
І відповідь жду я від тебе відверту.
Скажи-но на милість, невже ти свідомо
Не хочеш мені помогати ні в чому?
Ні, я не чекаю від тебе багато –
Порядок хоча б навела ти у хаті…
Яка неповага, нічим не прикрита:
І в ліжку холоднім не хочеш зігріти.
Підтримка твоя мені конче як треба…
Чому ти мовчиш, ніби я не до тебе?
Я ж чемно з тобою поводжусь … Натомість
Віддячуєш чим ти, незграбна Самотність?..
---